Останні новини

19 липня в будівлі Слов'янської міської ради відбулося підписання Меморандуму про співпрацю з розвитку промисловості. У документі йдеться про створення хімічної індустріального парку в Слов'янську.

На території міста планується впровадження програм і проектів в області створення виробництв з випуску основної продукції хімічної промисловості: соди кальцинованої та продуктів, що її містять для виробництва скла, скловати, пральних та миючих засобів, - повідомляє видання Діловий Слов'янськ.

Існуючи потужності з виробництва теплової енергії, що потрібні для виробництва кальцинованої соди планують використовувати для виготовлення керамічної та іншої продукції, яка є традиційною для Слов’янська і в якій задіяні декілька сотень малих підприємств та фізичних осіб підприємців.
Окрему увагу звертаю на те, що згадане хімічне виробництво не матиме шкідливого впливу на навколишнє середовище. Це є важливим для Слов’янська – міста-курорту.

Содовий завод стане базою для подальшого розвитку та забезпечить випуск не менше п’яти продуктів: соди кальцинованої, соди харчової, синтетичної трони (замінювача фосфатоутримуючих наповнювачів в пральних порошках), хлористого кальцію, каустичної соди.

У меморандумі передбачено створення умов для загальнонаціонального заміщення імпорту, з подальшою орієнтацією експорту хімічної продукції.

Одним із ключових пунктів документу є підготовка навчальної мережі вітчизняних фахівців хімічної галузі на базі Слов'янського хіміко-механічного технікуму та інших ВНЗ Слов'янська. Програмою також передбачено створення "першого робочого місця" для робочої молоді та фахівців хімпромисловості.

Меморандум розрахований на п'ять років з дня його підписання або до моменту досягнення його мети.

Сода, що вироблятиметься в Слов’янську, завдяки властивостям сировини та новітнім технологіям, матиме якість, з суттєвими експортними перевагами, відносно соди, що виробляється в Європі. Внутрішній ринок потребує не менше 300 тис.т. соди на рік. Імовірно, що Білорусь стане значним споживачем соди, оскільки на дійний час імпортна потрібність білоруських виробників складає до 120 тис. т на рік, європейські ж промислові споживачі є наступною групою споживачів Слов’янського виробника.